Історія справи

Постанова ВГСУ від 10.12.2015 року у справі №924/941/14
Постанова ВГСУ від 20.05.2015 року у справі №924/941/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Справа № 924/941/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради

на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р.

у справі № 924/941/14 господарського суду Хмельницької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради

про стягнення 8 296 250,88 грн.

за участю представників:

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - не з'явилися;

КП по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради - Божук А.А., Доманський В.А.;

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради 8 296 250,88 грн., у т.ч. 7 499 435,51 грн. заборгованості, 92 284,35 грн. збитків від інфляції, 170 662,04 грн. процентів річних та 533 869,18 грн. пені.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань в частині здійснення остаточного розрахунку за поставлений йому природний газ відповідно до умов договору № 13/3075-ТЕ-34 від 28.12.2012 р. (т.1 а.с.2-5).

Відповідач у справі - КП по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради у відзиві на позов просить у задоволенні заявлених вимог відмовити, посилаючись на відсутність його вини у виникненні заборгованості. Крім того, відповідач просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню (т.1 а.с.63-64).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з відповідача на користь позивача стягнуто 5 563 435,31 грн. основного боргу; 263 791,16 грн. пені; 170 018,29 грн. процентів річних, 51 321,32 грн. збитків від інфляції. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.120-126).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в установлений договором строк в частині здійснення остаточних розрахунків за поставлений йому природний газ;

- договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу у вигляді пені, вимоги про стягнення якої обґрунтовано заявлені позивачем. При цьому, суд першої інстанції, користуючись правом, наданим йому відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір пені, що підлягає стягненню, на 50 %.

- за порушення виконання грошових зобов'язань ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів, у зв'язку з чим вимоги позивача у цій частині мотивовані. При цьому, вимога про стягнення процентів річних та збитків від інфляції задоволена судом частково, враховуючи здійснений перерахунок.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.175-183).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.3-5).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції під час вирішення спору у справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку відповідно встановлені наступні обставини.

28.12.2012 р. між сторонами у справі був укладений договір № 13/3075-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку за цим договором щодо здійснення остаточних розрахунків за поставлений газ.

Укладений сторонами договір, в силу ст.ст. 173-175 ГК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. газ обсягом до 7 748 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): І кв. - 4647, ІІ кв. - 925, ІІІ кв. - 632, IV кв. - 3544.

Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

При цьому, п. 3.4 договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використання газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

У п. 5.1 договору сторони погодили, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Згідно із п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ 1 309,20грн.

Згідно підписаної між сторонами додаткової угоди № 1 від 18.07.2013 р., з 01.07.2013 р. п.п. 5.2, 5.1 ст.5 "Ціна газу" викладено в наступній редакції: "Ціна за 1000 куб. м газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ" тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того; збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., ПДВ - 20% - 59,12 гри., всього з ПДВ - 354,72 грн. До сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 20 % - 764,76 грн., всього з ПДВ - 4 588,54 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу."

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості (п. 6.3 договору).

За умовами укладеного сторонами договору, відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити поставлений йому позивачем газ.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судами встановлено, що на виконання договору позивач у січні-грудні 2013 року передав, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 10 099 826,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу.

Порядок та строк оплати послуг погоджений сторонами в п. 6.1 договору, за яким оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У той же час, судами встановлено, що розрахунок за поставлений природний газ відповідач здійснював частинами, внаслідок чого допустив заборгованість у розмірі 5 563 435,51 грн.

За таких обставин, суди дійшли висновку про обгрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за поставлений природний газ.

Між тим, такий висновок судів є передчасним.

Так, судами не враховано, що 23.09.2014 р. (до прийняття рішення судом першої інстанції) між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів Хмельницької облдержадміністрації, Комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства "Тепловик" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладено договір № 349/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30.

Згідно п. 6 договору № 349/30, КП по експлуатації теплового господарства "Тепловик" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти в сумі 5 563 435,31 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ за 2013 рік згідно з договором від 28.12.2012 р. № 13/3075-ТЕ-34.

Відповідно до п.п.2,3 п.9 договору № 349/30, з метою виконання договору, сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору та перераховувати кошти наступній стороні.

Сторони засвідчують, що після виконання договору, вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (п.14 договору № 349/30).

Копія вказаного договору була надана відповідачем для долучення судом першої інстанції до матеріалів справи.

Крім того, суду апеляційної інстанції було надано копію платіжного доручення від 27.10.2014 р., згідно якого відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу природного газу № 13/303075-ТЕ-34 від 28.12.2012 р. на суму 5 563 435,51 грн.

З урахуванням наведеного, судам необхідно перевірити підставність стягнення з відповідача заборгованості у заявленому розмірі (аналогічна позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України № 5011-1/1043-2012-42/582-2012 від 09.09.2014 р.).

Враховуючи неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 11112 ГПК України, при новому розгляді справи суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і, залежно від встановленого, ухвалити відповідне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 15.10.2014 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у справі № 924/941/14 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Студенець В.І.